Hip-Hop

Хіп-хоп, також гіп-гоп — молодіжна культура, яка з'явилась у США у кінці 1970-х у середовищі афроамериканців. Включає в себе 4 основні елементи: діджеїнг, графіті, емсіїнг (реп), брейкінг. Також часто 5-им основним елементом вважається вуличне знання (knowledge). До початку 1990-х рр. хіп-хоп став частиною молодіжної культури у багатьох країнах світу. Хоч вище перелічені елементи разом складають хіп-хоп як культуру, вони живуть окремим життям. Тому в наш час хіп-хоп часто асоціюється в першу чергу зі стилем музики.

Його особливостями є гостросоціальні тексти пісень, які виконуються речитативом, а також культ сили.

Хіп-хоп зародився в середовищі афроамериканців і латиноамериканців Бронксу, району Нью-Йорка, на початку 1970-х. В той час це була музика для вуличних вечірок, яку створювали диск-жокеї (скорочено ді-джеї, англ. DJ), що працювали у примітивній техніці семплування: вона часто зводилась до прокручування музичного програшу інших виконавців кілька разів. Щоб ентузіазм публіки не згасав, ді-джеї приносили на забаву два програвачі, що дозволяло міксувати платівки. Особливо талановитих DJ-їв стали називати MC («master of ceremonies» — майстер церемонії), запозичивши словосполучення з телевізійних програм, де так іменували ведучих різних шоу.

Популярність музики на цих вечірках привела до того, що місцеві ді-джеї почали продавати касети із записаними на виступах «сетами» (програмами виступів), в котрих майстерно міксувались ритми і басові партії, зняті з композицій у стилях диско і фанк, поверх яких ем-сі читали реп. Це було виключно любительське заняття, і ніяких студій для випусків платівок репу не було.

Матір'ю хіп-хопу по праву[джерело?] вважається Сільвія Робінсон, котра вивела його на комерційний ринок і досягла його масового поширення після того як вона з чоловіком у 1970 р. заснувала звукозаписувальну студію Sugar Hill Records. Її студія на початку осені 1979 випускає сингл «Rapper's Delight» у виконанні The Sugarhill Gang, котрий створює сенсацію на американському ринку популярної музики.